1. Профілактика – доопераційний етап

• Ідентифікація ризик-факторів: уже існуюча СНН, операції високого ризику, діуретики, глікемія тощо.

2. Інтраопераційний гемодинамічний контроль

• Нове дослідження: ризик ГПН зростає при MAP 45–60 мм Hg; зменшується при MAP 90–95 мм Hg; ризик зростає при CVP 16–18 мм Hg, знижується при CVP 4–6 мм Hg; оптимально — низький CVP + високий MAP.

• Рекомендації: підтримка MAP > 75 мм Hg при CVP < 8 мм Hg, а не класичні значення KDIGO.

3. Баланс рідини і вибір засобів

• Кристалоїди — базова терапія; колоїди збільшують ризик ГПН.

• Обережність із діуретиками: не рекомендовані для лікування ГПН, лише при явному перевантаженні рідиною.

4. Менеджмент глікемії

• Контроль рівня глюкози < 180 мг/дл у періопераційний період, особливо у діабетиків або пацієнтів з ризиком ГПН.

5. Зменшення нефротоксичних факторів

• Мінімізація NSAID, контрасту, нефротоксичних препаратів (у тому числі діуретиків, при можливості).

• Соціальна критика терміну «контраст-індукована нефропатія»: наразі використовується «contrast-associated AKI», спірна причинність.

1. Рання діагностика

• Використання RAI + біомаркерів для прогнозу та корекції терапії.

• Аналіз алгоритмів тригерів: креатинін, діурез, біомаркери.

2. Показання і таймінг початку ЗПТ (RRT)

• Огляд рекомендацій — «коли і як починати RRT» в ICU: нові нюанси, баланс ризику / якості життя.

3. Післяопераційне ведення

• Моніторинг: креатинін, діурез, біохімія, евентуальні ультразвукові дослідження при підозрі на обструкцію чи структурні зміни.

• Стратегії: запобігання ускладненням (гіперкаліємія, ацидоз, перевантаження рідиною), інтеграція нефролога.

4. Інновації: штучний інтелект

• Нові моделі машинного навчання (XGBoost, logistic regression) для прогнозу ГПН у септичних та інтенсивних пацієнтів — точність AUC ~ 0,88.

• Перспективи: інтеграція в клінічні рішення, автоматичні алерти, персоналізована терапія.